Вона – переселенка, яка втратила дім. Вона – жінка, яка не з чуток знала, що таке домашнє насильство.
А ще вона довго не вірила, що можна почати спочатку. Мовчки терпіла заради дітей і аби не чути криків. А потім довелося тікати – від війни та життя у страху.
“Коли вона вперше зайшла до Центр життєстійкості м.Звягель, її плечі були зведені, погляд – опущений. Вона сіла біля дверей, ніби будь-якої миті могла втекти. Але залишилася. Послухала. Заговорила,” – згадує психологиня простору Галина Нємєц.
Уперше за багато років жінка не боялася, що її судитимуть. Тут, у Центрі життєстійкості її слухали і ніхто не перебивав. Вона плакала, і ніхто не казав «та скільки можна». Помалу прийшли зміни.
Спочатку це були її особисті перемоги – розправлені плечі, більш упевнений голос, довіра до власних рішень. Вона почала дивитися людям у вічі.
На одному з чергових тренінгів психологиня центру, яка весь цей час її супроводжувала, запитала групу жінок: «Що хорошого сталося у вашому житті?»
Ті мовчали. Дехто вагався, хтось посміхнувся, інші опустили очі. А вона відповіла:
💬 «Учора кохана людина, яку я зустріла тут, зробила мені пропозицію»
Зала вибухнула оплесками. Усі вітали її, а вона плакала. Цього разу – від щастя.
Сьогодні ми маємо тисячі надихаючих історій з Центрів життєстійкості. Кожна – про відновлення та віру.
Осередок працює на базі Благодійний фонд “Нехай твоє серце б’ється“.
Проєкт є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?“, ініційованої першою леді Олена Зеленська.